Таємниці кришталевої кулі, або як спрогнозувати Україну

Грудень – найкращий час для того, щоб згадати передноворічні традиції. Зазвичай ми починаємо думати про те, що подарувати близьким, як провести святковий вечір, кого запросити в гості. Але є ще одна традиція – читати (а для декого – складати) економічні прогнози на наступний рік. Чи точні передбачення експертів? Найкращий спосіб перевірити це – подивитися, чи збулися торішні.
 
У січні 2014 року сайт Forbes.ua опублікував макроекономічний консенсус-прогноз для України, складений за підсумками опитування шести банків і дослідницьких компаній. Аналітики припускали, що до кінця року зростання ВВП становитиме в середньому 1,3%, інфляція – 2,9% і валютний курс – 8,2 гривні за долар. Нинішні оцінки такі: зниження ВВП на 7,3% та інфляція на рівні 25%. Прогнозувати курс гривні зі зрозумілих причин уже ніхто не береться. Звичайно, 2014-й видався для України вкрай важким, і навряд чи можна дорікати прогнозистам за такі серйозні помилки.
 
Пославшись на ці цифри, хтось може звинуватити експертів у тому, що вони погано знають свою справу. Але, мабуть, правильніше буде сказати: українську економіку важко спрогнозувати. У стабільних країнах передбачати економічні показники порівняно легко. А в таких, як Україна, може трапитися – і трапляється – що завгодно. Прогнозувати тут значно складніше: одна-єдина неправильно передбачена цифра – і великих неточностей не уникнути.
 
"Порада Пола Саффо аналітикам: ваша думка має бути авторитетною, але не потрібно триматися за неї щосили. Не шукайте підтверджень своєму передбаченню – шукайте факти, які йому суперечать. І якщо прогноз виявився неточним, перегляньте його"
 
2007 року журнал Harvard Business Review опублікував чудову статтю професора Стенфордського університету Пола Саффо. Матеріал називався «Шість правил ефективного прогнозування». Багато з цих правил дуже актуальні для України. Перша порада Саффо аналітикам: не потрібно зосереджуватися на якійсь окремій цифрі. Передусім варто позначити межі невизначеності – виявити всі можливі варіанти розвитку подій.
 
Що це означає для любителів прогнозів? Ознайомитися тільки з витягами, які зазвичай публікує преса, − недостатньо. Хороший аналітик не просто розраховує окремі показники, він готує довгий документ, в якому обґрунтовує свої прогнози. Виходячи з якості викладок, читач може оцінити, наскільки достовірними є ці передбачення, і зрозуміти, чи мають відношення до нього самого описані сценарії.
 
Друга порада Пола Саффо аналітикам: ваша думка має бути авторитетною, але не потрібно триматися за неї щосили. Не шукайте підтверджень своїм передбаченням − шукайте факти, які їм суперечать. І якщо прогноз виявився неточним, переглянете його.
 
Нарешті останнє правило: аналітик повинен знати, коли взагалі не варто братися за прогнозування. Буває, факторів невизначеності так багато, що якихось пророкувань краще не робити. Розумніше дочекатися того моменту, коли «туман розсіється». Але якщо чекати не можна, то згадайте про пораду №2: не ставтеся до якогось одного прогнозу надто серйозно.
 
Нагадаємо, що в межах Проекту РЕОП були розроблені демографічні, економічні та бюджетні прогнози для 6 міст та 2 областей України. Ви можете переглянути їх за цим посиланням.
 
Джерело: Forbes.ua